Як Тіна Тернер порушила табу щодо домашнього насильства – BBC News Україна

Ця стаття містить описи домашнього насильства, які можуть засмутити деяких читачів.

Коли Тіна Тернер вперше публічно заговорила про насильство, якого вона зазнала під час свого шлюбу з Айком Тернером, це далося їй важко, і потребувало великої сміливості.

“Я шалено боялася цього чоловіка”, – сказала вона журналу People у 1981 році, розкриваючи страшну реальність надзвичайно успішного музичного дуету.

Тіна розповіла про те, як чоловік змушував її дивитися секс-шоу у борделі в їхню шлюбну ніч, бив її колодкою для взуття, коли вона була вагітна, обливав гарячою кавою та знущався з неї вішалкою.

У 1968 році вона намагалася накласти на себе руки.

“Я боялася говорити про насильство через те, що я отримаю за це від Айка”, – розповіла вона журналісту Карлу Аррінгтону.

Айк Тернер, який помер у 2007 році, завжди заперечував заяви своєї колишньої дружини про те, що він знущався з неї, й був роздратований тим, що його демонізували у ЗМІ.

Вони познайомилися, коли Тіні було лише 17 років. Вона побачила виступ його групи Kings of Rhythm і попросила його послухати, як вона співає.

Він помітив її талант, зробив її своєю солісткою, обрав їй сценічний псевдонім і щедро обдаровував її одягом і прикрасами.

Вони одружилися в 1962 році, і Тіна, яка вже в дитинстві пережила травму, коли її покинула її мати, пообіцяла Айку, що “не покине його”. Пізніше вона пошкодувала про таку обіцянку.

“Я почувалася зобов’язаною залишитися там і боялася, – розповіла вона Аррінгтону. – Я не хотіла робити йому боляче, а після того, як він мене побив… я сиділа вся в синцях і розгублена, і раптом мені стало його шкода”.

“Можливо, мені промили мізки”, – зізналася вона.

Але в 1978 році, після низки хітів, серед яких River Deep, Mountain High, Тіна вирішила, що зможе покинути Айка. Вона більше не могла терпіти тортури шлюбу з ним і те, як це впливало на їхніх чотирьох синів.

“Я жила життям смерті. Мене не існувало, – сказала вона. – Але я пережила це. І коли я пішла, я пішла. І не озиралася”.

Тіна переїхала, і їй довелося заново будувати свою кар’єру, заробляючи гроші співом у Лас-Вегасі та появою у різноманітних телешоу.

Вона вирішила розповісти усе в інтерв’ю 1981 року, щоб позбутися привидів свого минулого.

У документальному фільмі Деніела Ліндсі та Ті Джей Мартіна “Тіна” 2021 року співачка розповіла, що так хвилювалася через інтерв’ю, що запитала екстрасенса, чи не зруйнує це її кар’єру.

“Вона сказала: “Ні, Тіна”, – згадувала співачка. – Буде як раз навпаки”.

Докторка Ленор Вокер, директорка американського Інституту домашнього насильства, який надає підтримку жертвам домашнього насильства, вважає, що рішення Тіни про все розповісти було надзвичайно важливим.

“У 1981 році ми тільки дізнавалися про масштаби домашнього насильства, – розповіла вона BBC. – Часто вважали, що насильства зазнають лише бідні жінки”.

“Коли Тіна Тернер розповіла про своє життя, це привернуло увагу до того факту, що домашнє насильство було всюди”, – додала вона.

Вокер каже, що Тіна допомогла появі довіри до інших жінок, які наважилися говорити про насильство.

“Жінкам не вірили, коли вони говорили про домашнє насильство, тому коли Тіна Тернер, шанована та відома співачка, заговорила про це, це додало сміливості іншим жінкам”, – пояснює вона.

“Нам потрібні були “інфлюенсери”, такі як Тіна Тернер, щоб говорити про домашнє насильство, щоб моя робота про синдром побитої жінки була представлена в судах, і присяжні почали вірити, що жінки поводилися так, щоб захистити себе та своїх дітей”.

Докторка Вокер каже, що тодішні слова Тіни залишаються важливими й сьогодні.

“Важливо почути її голос, щоб зрозуміти, наскільки важко жінці розірвати стосунки, в яких є насильство, щоб не постраждати чи навіть гірше – не бути вбитою”, – каже вона.

“Справжнє питання: “Чому ці чоловіки не відпускають жінок?” – додає Вокер.

Телеведуча Опра Вінфрі, яка також пережила сексуальне насильство, розповіла в документальному фільмі про важливість того, що жінки говорили про це у 80-х.

“Ніхто не говорив про сексуальне насильство, фізичне насильство, домашнє насильство – насильство, і крапка. Наше покоління – це покоління, яке почало порушувати мовчання”.

Однак Тіна не усвідомлювала, що її вибухові одкровення слідуватимуть за нею, коли її кар’єра знову піде вгору, з такими хітами, як Let’s Stay Together, What’s Love Got to Do With It і Private Dancer.

У 1986 році вона опублікувала автобіографію “Я, Тіна”, написану у співавторстві з Куртом Лодером, щоб “від неї відчепилися журналісти”.

Вона думала, що якщо вони отримають усі відповіді з її книги, то перестануть ставити їй нескінченні запитання, які змушували її повертатися до такого нещасливого періоду її життя.

Але це не спрацювало.

Інтерв’юери неодноразово змушували її знову переживати ті спогади, і в 2021 році Buzzfeed зазначив: “Тіна Тернер заслуговувала набагато кращого від ЗМІ, і ось 14 моментів, які це підтверджують”.

У статті зокрема згадали інтерв’ю 1993 року австралійській Nine Network, у якому їй показали попередньо записане інтерв’ю з Айком, який відповів на запитання про її побиття.

Її гідна, спокійна відповідь сказала все: “Я не хочу починати суперечку з Айком Тернером через супутник. Мені нема чого сказати”.

Кар’єра Тіни продовжувала розвиватися, а її історію продовжували розповідати. У фільмі 1993 року “До чого тут кохання” (What’s Love Got to Do With It), знятому за книгою “Я, Тіна”, її зіграла Анджела Бассет.

2005 року Вінфрі, величезна прихильниця Тіни Тернер, згадувала зустріч з жінкою, яку співачка надихнула розірвати стосунки, в яких вона зазнавала насильства.

Вінфрі написала: “Коли тур Тіни Тернер Wildest Dreams у 1997 році завершився в Г’юстоні, я стояла (дозвольте зазначити, що на концертах Тіни різко хто сидить) біля жінки, чию історію я ніколи не забуду.

“Я прийшла, тому що шукала сміливості залишити чоловіка, який мене б’є, – сказала вона. – Сьогодні ввечері я знайшла цю сміливість”.

Співачка часто зазначала, що знайти мужність покинути Айка Тернера їй допоміг буддизм, до якого вона прийшла в 70-х роках.

“Я почала бачити своє життя – я почала справді розуміти, що мені потрібно щось змінити”, – сказала вона в документальному фільмі.

2018 року співачка вирішила випустити нову автобіографію “Моя історія кохання”, де вона також розповіла про пошуки кохання з актором і продюсером Ервіном Бахом і про те, як вона переживала самогубство свого сина Крейга.

Того року в Лондоні також поставили мюзикл про її життя, і співачка тоді сказала: “Коли я дивлюся і бачу, що це зроблено так добре, я відчуваю гордість”.

У 2021 році Тіна стала сольною учасницею Зали слави рок-н-ролу – раніше вона потрапила туди разом із Айком у 1991 році.

На честь цього Анджела Бассет виголосила промову, у якій зазначила: “Яке життя прожила Тіна! Її історія стала фільмом, документальним фільмом, блокбастером на Бродвеї та автобіографією-бестселером”.

“Сьогодні нас привела сюди подорож Тіни до незалежності. Для Тіни надія перемогла ненависть. Віра перемогла страх. А амбіції затьмарили труднощі”, – додала вона.

У квітні, до п’ятої річниці мюзиклу Tina – The Tina Turner Musical оголосили про його співпрацю з благодійною організацією Women’s Aid – напередодні 50-річчя Women’s Aid.

Фара Назір, виконавча директорка Women’s Aid, сказала: “Чудово, що нашу місію підтримує історія про таку могутню та впливову жінку”.

“Тіна надихає, її історія показує силу тих, хто пережив насильство, і те, що для жінок, які зараз зазнають жорстокого поводження, є надія – після насильства є і свобода, і щастя”.